Україна відзначила 21-у річницю суверенітету.

Суверенітет означає незалежність верховної влади від як прямого, так і опосередкованого впливу зовнішніх суб'єктів.

На жаль, декларації України так і залишились заявами на папері та надзвичайно далекими від реалій життя. Багато в чому проголошена декларація виявилась хибною. Зокрема, стосовно без'ядерного чи нейтрального статусу.

Жодний з Президентів України так і не став справжнім гарантом становлення країни, як серйозного гравця на міжнародному просторі. Кравчук – здача Криму, ядерної зброї; Кучма – Тузла, касетний скандал, «Кольчуги»; Ющенко – постійні перетрубації у владних ешелонах; Янукович – незважаючи на проголошені реформи, скочування до рівня третіх країн. А про те, що твориться з Конституцією – Основним Законом України, вже навіть не варто говорити. Просто – ганьба!

До чого ми прийшли. Замість того, щоб самим впливати на геополітичні процеси в Азії, Америці чи Африці, нам вказали на місце фактично на периферії. За безцінь розпродано стратегічні активи, під приводом надсерйозних перемовин під віртуальні знижки здано територію в Криму і ще сотні таких прикладів. При цьому олігархат непомірно збагачується, стаючи залежним від керівництва інших держав, прислуговуючи своїм новим господарям, але аж ніяк не народові України.

Якщо найвище керівництво держави не схаменеться і не розпочне будувати дійсно суверенну, незалежну країну, то вже скоро нова декларація буде писатись зовсім іншими чорнилами.

Політична Рада Української партії