Ні неокріпатству – вчора флот, сьогодні «Нафтогаз», завтра кайдани на руках

На 20-му році незалежності Україна вкотре задекларувала недієздатність управлінської системи, що склалася. Сукупність останніх подій в політичному просторі є тому підтвердженням. Судовий процес над Ю. Тимошенко, газовий конфлікт з Росією, початок дев'ятої сесії Верховної Ради VI скликання, як нібито присвяченої річниці Незалежності – події взаємопов’язані і однаково показові.

Розчарування населення реформами досягло своєї межі. Україна прямує, вірніше прискореним темпом летить у прірву історичного небуття, незважаючи на жодні попередження демократичних держав та міжнародних установ. День проголошення Незалежності це вже якось і не подія, так собі звичайний день у календарі. Це для чогось і для когось здійснюється одна велика стратегічна реформа – переформатування свідомості українців, перетворення людини на раба, на худобу. Чи потрібні такі реформи, що перетворюють людей на рабів? Пенсійна, земельна, податкова – це неповний перелік того, що пропонується для цілковитого щастя. А ще Митний союз, злиття «Нафтогазу» з «Газпромом», вірніше поглинання останнім всього, що є в Україні і пов’язане з газом чи нафтою.

Народна мудрість мовить: «Сім раз відмір – один раз відріж». Але різати «по живому», не порадившись з людьми, може дуже погано закінчитись. Реальні приклади – Лівія, Єгипет, Туніс.

Члени Української партії, які працюють на місцевому рівні по всій Україні, знають не з газетних шпальт про гнів людей, який вже ллється через край. Ситуація однакова і на Львівщині, і на Донеччині, і на Харківщині, і на Миколаївщині. Варто зазначити, такий настрій не залежно від того, в кого які традиції і якою мовою хто розмовляє.

Закликаємо політиків, особливо з табору влади, охолонути після гарячого у всіх відношеннях літа, припинити здачу національних інтересів та разом з опозиційними політичними силами сісти за стіл переговорів для пошуку компромісних рішень на засадах гідності, справедливості та патріотизму.

Політична рада Української партії