Сучасні суспільні та політичні процеси різко змінили соціальне, матеріальне і політичне становище молодих людей.

Останнім часом загострилося чимало молодіжних проблем, серед яких найголовніші: низький рівень життя, алкоголізм, безробіття і значна економічна та соціальна залежність від батьків, шлюбно-сімейні відносини, низька народжуваність – рівень народжуваності не забезпечує відтворення поколінь, матеріальна незабезпеченість, відсутність ресурсів для поліпшення житлових умов, поганий стан здоров’я та зростання рівня соціальних відхилень, втрата ідеалів, соціальної перспективи, життєвого оптимізму.

Вибір життєвого шляху молоді став визначатися не здібностями та інтересами молодої людини, а конкретними обставинами.

Серед соціальних проблем української молоді найважливішими є безробіття, зростання цін, низький рівень заробітної плати, загальне зниження рівня життя, зростання злочинності, наркоманія, СНІД.

Серед проблем, що стосуються здоров’я молодого покоління: стан довкілля, екологія, низький рівень медичного обслуговування, зловживання палінням, недостатні можливості для занять фізичною культурою та спортом, алкоголізм, низький рівень поінформованості про здоровий спосіб життя.

Доведено, що формування здорового способу життя є набагато ефективнішою й економічно доцільнішою стратегією, ніж постійне збільшення витрат на лікування наслідків нездорового способу життя.

Аналогічна ситуація і з мораллю – молодь спокійно ставиться до дошлюбних сексуальних стосунків, проституції, вживання легких наркотиків, водіння автомобіля в нетверезому стані.

На сьогоднішній день молодь не задоволена своїм соціальним статусом і лише невелика кількість бачить власну соціальну перспективу в Україні.

Важливою є участь молодих людей в органах молодіжного самоврядування, через які вони можуть виявляти свою активну життєву позицію, впливати на суспільство. Відсутність бажання цим займатися, організаційні негаразди, а також низький рівень поінформованості щодо таких органів - основні причини неактивності молоді.

Однією зі складових соціальної культури є правова культура. Найчастіше права молоді порушують бізнес-структури, урядові організації, адміністрації навчальних закладів. Зазвичай молоді люди борються за свої права за допомогою легітимних та колективних дій, однак значна кількість через недовіру до державних органів ніяким чином не відстоює свої права.

Тривогу викликає падіння престижу загальної та професійно-технічної освіти, збільшення числа молодих людей, які починають трудову діяльність із низьким рівнем освіти та не мають бажання продовжувати навчання.

Освітній потенціал молоді на сьогоднішній день не реалізується належною мірою, через невідповідність між системою освіти і потребами ринку праці. Відзначається тенденція до зниження якості освіти через низьку соціальну престижність педагогічної професії, критична застарілість матеріально-технічної бази закладів освіти всіх рівнів та недостатні темпи її модернізації.

Великою проблемою в нашій державі є доступність освіти, адже більшість вважає, що вища освіта взагалі недоступна. Це свідчить про низку проблем не лише в системі освіти, а й у суспільстві в цілому. Особливо це стосується рівня підготовки в сільській школі, скрутного матеріального становища багатьох сімей, ослаблення громадського і державного контролю над розподілом ресурсів.

Найактуальніші питання молодіжної політики залишаються поза увагою держави. В молодіжному середовищі панує найвищий рівень безробіття, найчастіше вимушеного. Проблеми, з якими стикається молодь під час пошуку роботи – необхідність робочого стажу та потреба мати корисні «зв’язки». Менш значущими є те, що роботодавці не бажають брати на роботу молодь або вимагають дуже багато знань і умінь. Головна перешкода для започаткування і ведення власної справи – брак стартового капіталу та хабарництво чиновників, а також висока ставка податку.

Найефективніші засоби сприяння зайнятості молоді: по-перше, зобов’язати навчальні заклади забезпечити випускникам перше робоче місце, а по-друге, встановити на підприємствах квоти для молоді.

Стан фізичного та психічного здоров’я визначає дозвілля молоді. Вільний час українська молодь проводить здебільшого на природі. Популярними є й розважальні види дозвілля, які потребують матеріальних витрат клуби, кафе, кінотеатри. Третина присвячує вільні хвилини своєму хобі. На вибір виду дозвілля впливають рівень освіти і матеріального благополуччя, тип поселення і регіон проживання, стать і вид зайнятості. Селяни частіше проводять час на дискотеках, тому що там це єдина розвага. Найбідніші частіше блукають вулицями. Малозабезпечена молодь не відвідує концерти класичної й органної музики, виставки та вернісажі, не дбає про свою зовнішність і здоров’я, фізичне й духовне вдосконалення. Матеріальний рівень впливає на вибір виду дозвілля, на формування духовної культури. На жаль, найнижчим авторитетом у молоді користуються державні культосвітні заклади.

Найпопулярнішим джерелом інформації про здоровий спосіб життя серед молоді є телебачення. На другому місці – найближче оточення, батьки й інші родичі. Джерела інформації, такі як преса, інтернет, медпрацівники, друзі та знайомі, радіо і науково-популярна література, шануються ще менше.

Таким чином, в умовах глибокої трансформації суспільних відносин значна частина української молоді втратила позитивні життєві орієнтири, можливість реалізації життєвих планів та прагнень. Ослаблення дії старих регулятивних чинників і несформованість нових, спричинили істотне посилення негативних явиш, поширення поведінкових стереотипів, хибно сприйнятих за вияви свободи особистості.

Молодь потребує: забезпечення матеріальних потреб для свого розвитку та продовження свого роду, повноцінного спілкування, важливою є можливість працювати за спеціальністю з достойною винагородою за роботу.

Переважна більшість проблем молоді — це складові загальних потреб українського суспільства. Значна частина молодих людей не цікавиться політикою й вважає неважливою участь у виборах, не відчуває себе господарями своєї держави і не бачить соціальних перспектив в Україні.

Роблячи висновок, можна сказати, що сьогодні молодим людям треба бути більш організованими. Потрібно створювати громадські об’єднання, які будуть відстоювати права та інтереси молоді, приймати активну участь у суспільно-політичному житті держави. Не треба залишатись осторонь процесів, які відбуваються в нашій країні, на сьогоднішній день молодь – це рушійна сила і в її руках майбутнє.

В. о. голови Ради з питань молодіжної політики Олег Кучер