Наступ на громадянські права та свободи за діючої влади переростає в системну звичку. І це серйозна загроза для українського суспільства. Так, у четвер, 20 жовтня 2011 року депутати від більшості підтримали законопроект № 3821-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України». Здавалося б даний документ стосується виключно покращення діяльності Верховного Суду і механізмів призначення суддів. З назви законопроекту слідує, що ніякого приводу для хвилювань у пересічного українця, нібито,  немає. Однак, істина, як відомо, в деталях.

Зокрема, даним Законом вносяться зміни до частини 3 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень», згідно з якими «перелік судових рішень судів загальної юрисдикції, що підлягають включенню до Реєстру, затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України». Тобто, до Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР), який почав діяти всього п’ять  років тому, не включатимуться усі рішення судів загальної юрисдикції, а лишень ті які погоджені з Державною судовою адміністрацією України. При цьому механізми та принципи «відбору і погодження» не відомі нікому, навіть самим депутатам, зважаючи на їхню безвідповідальність під час голосування.

Сьогодні ЄДРСР є одним з найважливіших джерел інформації для юристів, адже приступаючи до ведення справи, кожен з них спершу аналізує судову практику з певного питання. Більше того, звузивши базу даних з судовими рішеннями, влада суттєво ускладнить роботу не тільки практикуючим юристам, а й обмежить права простих громадян. Наприклад, тепер кожного, хто надумає звернутись до Конституційного Суду з приводу неоднозначного застосування судами положень Конституції або законів України (ст. 94 Закону України «Про Конституційний суд України»), буде позбавлено можливості ознайомитися із рішеннями судів загальної юрисдикції. Це взагалі ставить під сумнів механізм ефективної реалізації конституційного звернення чи подання.

Ситуація з точністю нагадує прийняття Закону «Про виконання судових рішень», в якому в перехідних положеннях влада намагалася скасувати пільги 16 категоріям громадян. Так і тут, влада під прикриттям «вдосконалення порядку розгляду справ Верховним Судом України», фактично під шумок зазіхнула на принципи гласності та відкритості судового процесу, обмеживши громадянам доступ до ЄДРСР. При цьому зроблено це надзвичайно цинічно та нахабно по відношенню до громадян.

Нам, наприклад, не зрозуміло, як можна сліпо тиснути кнопки за «помахом Чечетова», голосуючи за цей закон, маючи в пакеті супровідних документів критичні висновки юридичного та науково-методичного управлінь! Ініціатору даного документу, як і кнопкодавам, які за нього голосували, судячи зі всього більш важливий саме процес голосування, а не результати, до яких воно приведе. Це безумовно ознака безвідповідальності та недалекоглядності народних обранців. А також серйозна загроза демократії в Україні, яка вже і так ізольована від цивілізованого світу.

Прийняття даного законопроекту, на наш погляд, є кроком назад в процесі модернізації судової системи, який сприятиме її закритості, засекреченості та негласності. Для нас, як політичної сили, що виступає за послідовну реформу судової системи, таке рішення є неприпустимим. Тому ми вимагаємо від Президента накласти вето і повернути даний Закон Верховній Раді на доопрацювання.

Олег Олійник, для Кореспондент