> Публікації > Для чого потрібна ТСК з підготовки виборчого законодавства

У четвер, 3 листопада 2011року у парламенті було створено тимчасову спеціальну комісію з питання підготовки проекту закону про вибори народних депутатів України. До складу комісії увійшло 13 народних депутатів, приблизно порівну від опозиції і коаліції. Однак, дійсним призначенням комісії буде не прийняття якісно нового закону із урахуванням усіх зауважень Венеціанської комісії, а спроба легітимізувати запропонований владою законопроект, автори якого безумовно заслуговують політичної Премії Дарвіна.

Всі, мабуть, пам’ятають, як після останніх місцевих виборів громадськість і експерти заявляли про недосконалість виборчого законодавства. Вибори 2010 року фактично були виборами без вибору. Після оголошення результатів на хвилі загального невдоволення було створено ряд тимчасових слідчих комісій, які, нібито, мали розглянути скарги окремих суб’єктів виборчого процесу. Що ж відбулося насправді, а сталося те, що розгляд справ затягнувся, напруження в суспільстві спало і всі проковтнули результати виборів в такому вигляді як було потрібно владі. Владний сценарій спрацював. Схоже, що сьогодні розігрується дуже подібний сценарій тільки вже не після, а напередодні виборів.

Тимчасова спеціальна комісія з питання підготовки законодавства про вибори народних депутатів – це просто спроба створити видимість компромісної роботи між владою та опозицією, хоча на Банковій вже давно формують виборчі списки та штаби, нарізають під себе виборчі округи. В той час, як опозиція традиційно зайняла вичікувальну позицію.

Можна припустити, що проект закону «Про вибори народних депутатів» від більшості умисно готувався із величезною кількістю недемократичних положень, які, очевидно, не сподобаються опозиції. Тепер де представники коаліції, вдаючи із себе миротворців, спеціально створили тимчасову комісію і, безумовно, підуть на певні поступки, однак принципово нічого не змінять. Залишать змішану виборчу систему, самовисування, підвищать прохідний бар'єр, питання формування виборчих округів так і не буде вирішено. Вовки залишаться ситими, а вівці (читай - опозиція) – самими собою.

Сподіваюся, що не всі депутати від опозиції, які увійшли до складу ТСК, купляться на пропозиції та обіцянки влади. Є в складі комісії і частина свідомих і тверезомислячих людей із великим багажем знань щодо виборчого законодавства. Це народні депутати Подгорний, Князевич. Надіємося, що позиція Української партії щодо встановлення виборчої системи з відкритими регіональними списками буде підтримана.

Якщо ж все-таки за основу буде взятий владний законопроект із поверненням до змішаної системи зразка 1998 року, тоді ми пропонуємо звернути увагу на наступні зауваження.

По-перше, скасувати можливість депутатам одночасно балотуватись в багатомандатному загальнодержавному і одномандатному мажоритарному виборчих округах.

По-друге, встановити мінімальний прохідний бар'єр на рівні одного максимум двох відсотків.

По-третє, надати можливість партіям об’єднуватись у виборчі блоки.

По-четверте, виключити положення про можливість зняття кандидата в депутати за двома зауваженнями виборчої комісії.

По-п'яте, встановити чіткі критерії та терміни для визначення меж виборчих округів.

По-шосте, чітко визначити можливості та процедуру оскарження результатів виборів.

Головне занепокоєння Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ полягає в тому, що владі бракує консультацій з опозиційними партіями і громадянським суспільством щодо виборчого законодавства. І якщо з опозицією псевдоспроба досягнути компромісу зроблена, то де компроміс з громадськістю? Де громадські, парламентські, комітетські слухання? Де діалог із громадськими організаціями?

Українська партія наполягає на тому, щоб інститути громадянського суспільства отримали реальну можливість взяти участь у дискусії навколо виборчого законодавства.

Ігор Насалик, голова Політичної ради Української партії для Ліга.net


Повернутися