> Публікації > Кому потрібен російський газ в Україні?

Якщо ти не ананас –

Не включай сьогодні газ.

Хай вернеться в синю даль

І подавиться москаль!

 Україна - демократична держава, чи не так? Так, про це хором співають всі політики! Джерелом влади в країні є народ, чи не так? Так, про це також співають, правда захрипшим голосом! Якщо булава в руках народу, то головною ціллю влади є насамперед забезпечення комфортного життя народу, логічно? Чому ж у нас все навпаки? Тому, що немає у нас демократії! Це - міф. Є олігархія з інститутом виборності олігархів та інститутом лобізму їхніх інтересів!

Давно виношую таку думку: населенню України не потрібен російський газ! Ми можемо самі прекрасно забезпечувати свої внутрішні потреби без «ведмежих послуг» старшого брата. Про це красномовно свідчить офіційна статистика за 2010 рік. Згідно з нею обсяг споживання природного газу населенням України минулого року становив 17,6 млрд. кубометрів (інформація ДК «Газ України»). Водночас обсяг газу власного видобутку склав 20,5 млрд. кубометрів (інформація НАК «Нафтогаз»).

Більше того, споживання газу в Україні постійно знижується, що цілком логічно. Кількість населення з року в рік зменшується. До того ж, науково-технічний прогрес ніхто не відміняв. Люди переходять на енергозберігаючі технології, утеплюють житло, відмовляються від газових плит на користь електричних зрештою. Водночас, видобуток голубого палива в Україні з року в рік зростає. Щоправда, черепаховими темпами, однак зростає. Сальдо між споживанням і видобутком залишається в позитиві.

Той газ, який Україна змушена задорого купувати в Росії йде на потреби промислових підприємств, які здебільшого контрольовані «регіональним» олігархатом. При цьому, високопосадовці з усією відповідальністю і серйозністю на обличчі (та єхидною посмішкою в душі) заявляють народу з телеекранів, що ціну на газ потрібно підвищувати. А ми, народ, повинні бути свідомими (мов вівці), і з розумінням віднестися до таких пропозицій задля того, щоб зберегти сировинну українську економіку.

Якщо чесно, не зовсім зрозуміло, чому ціна на газ для населення повинна постійно зростати? Чому ми повинні за свій кошт покращувати матеріальне становище «нещасних акціонерів Газпрому»? Чому ми повинні платити за газ дорожче, тим самим даючи можливість отримувати надприбутки Фірташам, Бойкам, Ахмєтовим, Пінчукам, Коломойским, Тарутам і іншим компрадорським буржуа? Чому ми, ті хто є джерелом влади в Україні, повинні бути заручниками спекулятивних інтересів кримінального олігархату, не маючи навіть гідних можливостей правового захисту і відстоювання своїх прав?

Яскравий приклад – судовий процес над Тимошенко, який по суті став брутальною помстою Фірташа за усунення його РосУкрЕнерго з газового ринку з допомогою антинародного, так званого «суду». Гарант радо підтримав ініціативу олігарха. Йому ж не вигідний серйозний політичний конкурент. Не вигідний він і окремим групам національних демократів, адже ті також втрачають свій потенційний електорат.

Амплуа України традиційно не міняється: олігархи чубляться, потім домовляються, а наслідки відбиваються на населенні. На наш погляд, всі розмови про підвищення ціни на газ для населення, про контракти, про енергетичну безпеку є брутальною маніпуляцією свідомістю українців. Це насправді цинічна і нахабна брехня, метою якої є збагачення кримінального оточення влади за рахунок простих людей – платників податків.

Так, під шумок, під прикриттям життєвої необхідності у вигляді знижок на газ, газотранспортна система разом з Нафтогазом, перейде до рук Путіна і Міллєра, а Україна залишиться з розбитим, зате своїм, коритом. Із повідомлень в пресі, отриманих начебто з джерел в Адміністрації Президента газ для України за новими домовленостями подешевшає до рівня $220-230 тис. кубометрів. У цьому контексті, нам цікаво, чи подешевшає газ для населення? Відповідь однозначна, а коментарі зайві…

Наостанок, пропозиція. Давайте проведемо «газовий» флешмоб: на рік відмовимось від російського газу - нехай собі наші партнери сушать мізки куди його продавати і яким чином транспортувати, південним, північним чи якимось підземним потоком. А український кримінальний олігархат, в свою чергу, нехай інвестує кошти в модернізацію виробництва, розробку шельфу та нових родовищ сланцевого газу, а не накопичує їх на офшорних рахунках.

Олег Олійник, для Кореспондент.net


Повернутися