Саме такі гасла побачив я в міжнародному аеропорту «Львів», повертаючись з короткої відпустки з Німеччини. А ще в літаку, що належить авіакомпанії «Wizzair», почув розмову її стюардів: «Да это во Львове даже памятник королю Данилу Галицкому поставили и аэропорт в его честь назвали, чтобы больше иностранцам нравиться…». Довелося пояснити, чому названо аеропорт на честь Данила Галицького. А сам щиро переживав за те, як моє улюблене місто Львів зустрічатиме німецьких, голландських, португальських чи данських уболівальників, особливо після легкого проходження митних та прикордонних служб у німецькому футбольному місті Дортмунді. Але на українській землі все було прекрасно, як і сам новий аеропорт, і сам Львів – весь у єврофутбольній символіці.

Європа відкрила для себе Львів. Відкрила для себе Україну. Україну, в якій, крім чудесної природи, братів Кличків і Андрія Шевченка, «живуть щедрі люди, і є неймовірно низькі ціни. Нам тут все подобається». Це слова голландського вболівальника Коліна, який вирішив на своєму трейлері зробити подорож по досі не знаній йому країні. Німці Сімона і Себастіян мають зараз тиждень канікул, з ними ще сім футбольних фанів, з якими вони приїхали на матчі Німеччини на чотирьох машинах. Сімона говорить: «Я справді вражена від України. Ще кілька місяців тому в новинах показували дворових собак, масові вбивства, расизм і, звичайно, все, що було навколо Юлі Тимошенко... А тут дуже привітні люди і всі дуже стараються. А страшні новини про Україну не підтвердилися... По краях дороги жінки у хустках продають ягоди, черешні і мед, а дерева схиляються над кольорово прикрашеними могилами на цвинтарях».

Практично більшість зарубіжних журналістів, що приїхали на Євро-2012 і були критично налаштовані, подібні відгуки простих європейців підтримують. «Зараз, щоб показати який-небудь негатив, треба було би його знайти, – зазначив Герхард Гнаук, журналіст впливової німецької газети «Die Welt», який був присутній у Львові на одному з футбольних матчів. – Я такого не очікував».

Отже, чемпіонат Європи зробив маленьке чудо. Україна з країни «європейського кошмару» перетворилася в країну, де триває велике футбольне свято. Україна, в якій і в Донецьку, і в Криму, і в Харкові нарешті полюбили національну символіку, а гімн «Ще не вмерла Україна» щиро співав Андрій Шевченко. А віце-прем’єр Борис Колесников закликав: «В кожному українському вікні повинен бути український прапор».

P.S. Я вірив до останніх хвилин, що українська збірна таки заб’є гол у ворота англійців. І таки забив Марко Девіч! Однак угорський суддя очевидний гол не зарахував – йому це на совісті. Але Європа побачила, що Україна може організувати і чемпіонат, і грати в сучасний футбол. Треба і нам вірити в Україну і вболівати за неї так, як це робили на цьому чемпіонаті ірландці та шведи.

 

Володимир КОВАЛЬЧУК,
депутат обласної ради, фракція Української партії