Відкритість влади залежить здебільшого від двох чинників: специфіки управління країною та активності громадянського суспільства.
На жаль, з недавніх пір в Україні управління з бодай трохи децентралізованого повернулося знову до механізму одноосібного прийняття рішень, що вже не викликає жодних сумнівів.
Але цього виявилося замало. Сьогодні «відкрита та прозора» влада намагається приборкати під себе ще й паростки громадянського суспільства. Примусити його прокидатись за свистком, ходити на стометровій відстані від «максимально відкритих» будівель із державними службовцями та, навіть, мислити в одному напрямку.