Активісти Української партії взяли участь у щорічній громадській панахиді, присвяченій жертвам великого терору 1937-38 років, яка відбулася біля пам’ятника Лесю Курбасу в Києві.

З 27 жовтня по 4 листопада 1937 року було розстріляно 1111 соловецьких в’язнів в урочищі Сандармох (Карелія) – на «обычном месте расстрелов», неподалік Беломорканалу, там, де в 150 ямах вже покоїлося майже 8 тисяч жертв – будівників «стройки века». Масовий розстріл був присвячений 20-річчю Октябрської революції.

Як відомо, кривавий тиран особливо ненавидів «буржуазних націоналістів», тобто українську інтелігенцію, яка, за визначенням Сталіна «не заслуговувала на довір’я…» і не годилась для будівництва комунізму.

Серед 300-х розстріляних в ці дні були історики, академік Матвій Яворський і брат Президента УНР професор Сергій Грушевський, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, поет-неокласик, професор Микола Зеров, драматург Микола Куліш, письменники Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер’ян Поліщук - цвіт української інтелігенції, яка могли б вивести Україну на рівень цивілізованих народів.

Георгій Лук’янчук