Для когось навчальний заклад завжди називатиметься Львівським Національним університетом імені Івана Франка та буде, як то кажуть, – потужним осередком національної освіти, науки, культури та духовності. І ми приєднуємося до цих думок, адже вважаємо, що Львівський університет є не лише одним з найдавніших освітніх академій, але і духовним джерелом для виховання лідерів прогресивної європейської нації. Хтось перелічуватиме найвідоміших державних, громадських та політичних діячів України, що були Вашими студентами та мали визначальний вплив на хід майбутньої історії. Але для нас Університет назавжди залишатимешся alma mater і таке означення має особливий зміст.

У вівторок 11 жовтня 2011 року в 12.40 влада здійснила свій остаточний вибір, зробивши черговий крок в сторону диктатури. Засуджено одного з лідерів опозиції Юлію Тимошенко. Перетнуто межу між світлом та тінню, перетнуто межу, після якої чітко проявилось, хто є хто в Україні. Звичайно, зараз можуть розпочатись ігри в «добрих царів» і можуть жалувати, навіть, «вольную» з барського плеча. Але яке це має відношення до справедливого правосуддя? Що буде з простими, звичайними громадянами в такому випадку?