На днях в Укрінформі відбувся перший круглий стіл на тему «Стратегія і практика правового захисту національних інтересів при використанні об’єктів інтелектуальної власності». На ньому розглядалися проблеми, що вже були в минулому, є тепер та можуть виникнути в найближчому майбутньому для національного виробника інтелектуальної власності, зокрема, та для національної економіки в цілому в зв’язку з наданням Міжнародним альянсом інтелектуальної власності Звіту щодо правової охорони та захистом авторського права і суміжних прав в Україні (в контексті «Спеціальної доповіді 301»), що розглядатиметься Конгресом США відносно включення України до цього списку.
Круглий стіл став інструментом публічного обговорення гострих питань загальнонаціонального масштабу, що виникли перед Україною в зв’язку з ситуацією, що склалася навколо згаданого «Звіту…». Його учасники, а це головно провідні юристи та експерти з інтелектуальної власності, представники творчих спілок України: Микола Сірий (Інститут держави і права ім. В. М. Корецького), Василь Костицький (Асоціація українських правників), Сергій Завгородній, Костянтин Дикань, Михайло Оліфрієнко, Богдан Воєводін, Володимир Сєргєєв, Микола Сосновський, Вадим Кожевніков. Сергій Ступак, Богдан Падучак, Дмитро Колєсніков, Олег Чорнобай, Анатолій Бойченко, Сергій Кулаков критично підійшли до звіту МАІВ: «Взявши певні зобов’язання перед Євросоюзом в зв’язку з Асоціацією маємо виконувати певні зобов’язання, але при цьому пріоритетом має бути захист національних інтересів України». Так в своїх виступах фахівці констатували, що ситуацію потрібно розглядати в першу чергу з економічної сторони, з урахування приватного права і економічних інтересів держави. Мова йде про результати використання культурного товару в господарській діяльності, а це кілька мільярдів(!) гривень щорічно.
Голова Київської міської організації Української партії, голова «Українського юридичного товариства» Олег Березюк, котрий був модератором заходу, звернув увагу присутніх на той факт, що законодавство України не встигає за стрімким розвитком ІТ-технологій у світі і завданням цього та наступних круглих столів є усунення юридичних проблем, що заважають розвитку означених ІТ-технологій в Україні. Ситуацію ускладнює відсутність правової економічної концепції реалізації виключного права творців на отримання винагороди (роялті) за використання створеного ними культурного товару при здійсненні господарської діяльності і тому є нагальною необхідністю створення Національної системи охорони прав на культурні товари.
Щодо вищезгаданого «Звіту…», то більшість експертів зійшлось на думці, що в ньому завуальовано приховане бажання видавців музичної індустрії отримувати персофініковану винагороду творців за використання створеного ними культурного товару, а сам він не що інше як відвертий тиск, якщо не шантаж українських законодавців із метою схвалення антинаціональних проектів законів у сфері авторського права.
Як підсумок: «стурбованість» долею нашої національної економіки МАІБ (ІІРА) висловлює, починаючи з 1999 року. Завдяки її «активному піклуванню» протягом 2000-2005 років в Україні перестали існувати заводи з виготовлення компакт-дисків, згорнуті дослідження технологій із розробки нових видів носіїв із зберігання інформації, не кажучи вже про знищення тисяч робочих місць. Зараз в епоху інтернет-технологій почався новий рейд «правової інквізиції», результатом якого стали виноси комп’ютерів і серверів із офісів ІТ-компаній та переслідування вітчизняних комерційних ІТ-суб’єктів. І все це робилось та робиться під гаслами боротьби з піратством, а про Україну з якогось дива створили міф, як про країну-пірата №1. Складається враження, що хтось просто не хоче бачити Україну як високоінтелектуальну країну з високими технологіями і банально усуває можливого конкурента. На превеликий жаль, цьому сприяють наші внутрішні «лобісти чужих інтересів», серед яких є і популярні національні «зірки» шоу-бізнесу.
Георгій Лук’янчук
