Приблизно сто років назад, прикриваючись трактуванням військово– економічної доцільності, було створено СРСР. Якою бідою це обернулось не тільки для українського народу на цей раз переповідати не варто, але певні застереження висловити буде незайвим.
СРСР вже не має, а от в Російській Федерації ведеться повномасштабна війна – війна з власним народом, з народами, що силоміць в різні часи були приєднані до цього також дещо штучного державного утворення.
Так, в Татарстані ведуча одного з провідних каналів Эльміра Ісрафілова, звернувшись до мітингувальників, що ратували за відновлення викладання в школах російської мови, з словами: «Я любому перегризу горло за мою татарську мову!» та «Вам, окупантам, не місце на землі Татарстану!», враз стала національним героєм. Як наслідок ще одна потенційна гаряча точка, де переважаюча кількість населення мусульмани.
При таких розкладах дивує позиція доморощених шовіністів (можливо і свідома), що якнайшвидше прагнуть в обійми до північного сусіда під приводом буцімто економічних преференцій.
А в дійсності відсутність молодого покоління, високий рівень дезертирства, ухилення від служби призовників у збройних силах РФ, і взагалі безглуздість здійснення організованої бойні на Північному Кавказі з народами, що прагнуть свого визнання та самовизначення, потребує для військової машини Московії все нового та нового гарматного м’яса.
За останнім переписом в РФ (2010 рік) населення так би мовити «слов’янського типу», яке ще в стані тримати зброю в руках стрімко скорочується. Зрозуміло, як можна вирішити таке життєво важливе питання – здійснити анексію сусідських «братских» народів, попередньо довівши їх до зубожіння все тією ж таки ціною на газ із «фантастичними» знижками. Зі вступом в Митний союз, як обіцяють, знижки будуть ще більш «фантастичні». З Білоруссю вже майже вийшло. Можливо, саме тому звучать пропозиції поставити пам’ятник голові «Газпрому» Олексію Міллеру.
Цілком зрозуміло, що за Митним союзом наступним кроком буде укладення з білокам`яною військово-політичного союзу з усіма наслідками, які з цього слідують.
Історія зі створенням СРСР вказує саме на такий шлях.
Отже, маємо перший вид рабства для українців - військовий. Зате можна порадіти за власників заводів-параходів... Для них буде дешевий газ. І свої «подвиги» вони будуть здійснювати на Куршевелях чи Мальорках.
Та виявляється це не все. Населення більшості території Північного Кавказу історично сповідує іслам, що суттєво різниться своїми підходами до сімейного устрою від християнства. В умовах військового конфлікту, особливо при зіткненні діаметрально різних цивілізацій, проявляються крайньо радикальні настрої.
На цьому фоні привертає увагу заява кувейтського політика та журналіста Салви аль-Мутаірі, яка закликала узаконити для кувейтських чоловіків секс-рабинь немусульманського віросповідання. Для цього слід брати в полон жінок в зонах військових конфліктів.
Варто нагадати «союзофілам», що відбувати військову повинність в об`єднаній імперській армії для українських хлопців, після укладення різних там союзів, вже буде почесним їхнім громадянським обов`язком.
За таким збігом обставин виникає єдине прохання до шановних вповноважених укрдержтопменеджерів навіть не сім, а сто сім разів подумати над наслідками, які можуть очікувати на синів та дочок України перед тим, як приймати те чи інше ключове рішення. А ще краще попередньо порадитись з цього питання з народом.
Так і хочеться, щоб всякі такі домисли залишались писаниною на папері, але думати та радитись все одно не зашкодить депутатам та уряду будь-якого кольору.
Олег Олійник для Кореспондент
