Львівська та Київські крайові організації Українська партія взяли участь у відзначені 358-ї річниці битви під Берестечком. Заходи відбулися у Національному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви».
Довідка:
Берестецька битва — одна з найвизначніших битв часів Хмельниччини, яка відбулась 28 червня — 10 липня 1651 року біля містечка Берестечко між військом польського короля Яна Казимира II і союзними українсько-татарськими військами на чолі з Богданом Хмельницьким і ханом Іслам-Гіреєм III.
Згідно з польськими історичними джерелами XVII–XVIII століть, кількість польської армії була до 300.000 вояків. Важливим свідченням кількості українського козацького війська є твердження одного з учасників битви з польського боку про стотисячне українсько-козацьке військо. Сучасні українські академічні дослідження в середньому подають чисельність козацької армії у 100.000, кримськотатарської у 30.000. Чисельність армії Речі Посполитої оцінюється більшістю сучасних українських істориків у 200.000 військових.
Битва закінчилась перемогою польського війська, однак козацька армія не була розгромлена. Загальноприйнятою є думка, що основних своїх втрат козаки зазнали, переправляючись через р. Пляшівку, під час виходу з битви. Однак останні наукові дослідження показують, що кількість загиблих козаків в польських історичних джерелах (до 30.000 убитими) є значно перебільшеною. Археологічні розкопки, що проводяться в останні десятиліття на місці битви віднайшли рештки лише близько сотні загиблих під час переправи козаків. Іншим свідченням на користь незначних втрат української армії було те, що Богдан Хмельницький вже через два місяці зумів зібрати майже стотисячне військо під Білою Церквою, блокувавши там польсько-литовські війська і змусивши їх укласти мир, що було б неможливим за умов важких втрат українсько-козацької армії під Берестечком.
Причиною поразки козацького війська було те, що татари полишили поле бою, захопивши з собою Богдана Хмельницького.
Битва під Берестечком була найбільшою за усю Визвольну війну.
Однією зі складових успіху королівських військ у битві під Берестечком була тактика побудови й ведення бою, що сильно відрізнялася від застосовуваної поляками раніше. Війська були розставлені цього разу незвичним німецьким способом, і козаки не змогли скористатися досвідом, який вони нагромадили за час попередніх війн. Незважаючи на такий хід, всі атаки зустрічалися і відбивалися з незвичайною ефективністю.
Прес-служба Української партії
