«Обнімітеся, брати мої, прошу вас,благаю!»
Т.Г. Шевченко

Україна урочисто відзначила 94-у річницю героїчного подвигу студентів-крутян. За поганою українською традицією влада та опозиція відзначили і цю важливу подію в українській історії окремо, хоча в нормальних країнах такі загальнонаціональні події об’єднують суспільство, а не роз’єднують його як у нас. І, на превеликий жаль, вина в цьому в більшій мірі лежить на опозиції, яка ще нещодавно сама була владою… Замість того, щоб порадіти і підтримати ініціативу влади і щодо встановлення пам’ятного гранітного козацького хреста на місці поховання загиблих студентів-крутян на Аскольдовій могилі в українській столиці, і з проведення урочистостей на державному рівні в самих Крутах представники опозиції, особливо з «найрадикальнішої» її частини не знайшли нічого кращого, як кричати «Ганьба!» й свистіти під час поминальних заходів в Крутах та ще лякати жителів й гостей Києва факельними походами вечірнім містом, що до болю нагадують походи гітлерівських штурмовиків містами Німеччини перед захопленням Гітлером влади…

Ні щоб підтримати Указ Президента про вшанування пам’яті полеглих за Волю Батьківщини від московсько-більшовицьких окупантів, який цим указом перекреслив всі потуги міністра-українофоба на знищення самої пам’яті українців про подвиг юних героїв, так влаштовують політичні «танці на могилах», використовуючи поминальний захід для своєї вузькопартійної, передвиборчої агітації за себе улюблених…

Як пам’ятаємо з трагічної історії України в 20-му столітті, не згадую вже про трагічні сторінки взаємопоборювання українців в минулі століття, українські політики заради своїх вузькополітичних цілей підняли повстання проти «режиму» гетьмана Скоропадського, в результаті чого успішна і стабільна Українська держава, визнана 46(!) державами світу була завалена руками ж своїх горе-патріотів, які заради примарної влади поставили свої політичні уподобання вище загальнонаціональних інтересів! А за це українці розплатилися трьома голодоморами, розкуркуленням, масовими репресіями національної інтелігенції, незліченними жертвами у Другій світовій війні…

Тож чи не нагадують дії деяких сучасних опозиційних радикалів заради тої ж примарної влади, але для себе улюблених, дії їх попередників часів УНР, які і призвели до фатальної розв’язки? Адже таварищ Путін вслід за своїми вчителями: таварищами Лєніном і Сталіном вже намалював плани повернення України, як «історичного непорозуміння» за його словами, в лоно нової російської імперії до 2015 року… Коментарі зайві.

Георгій Лук’янчук