Партнери
 
 
Головна » Публікації » Березюк Олег: Партії будуть змушені шукати людей, які користуються повагою і авторитетом серед місцевих жителів
17-09-2010, 12:23
Березюк Олег: Партії будуть змушені шукати людей, які користуються повагою і авторитетом серед місцевих жителів

31 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори. Нещодавно прийнятий Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» та зміни до нього отримали багато критики. Громадська організація «Українське юридичне товариство» розробила законопроект про місцевих вибори, в якому запропоновано оптимальну систему організації та проведення виборів на місцях. Олег Березюк, голова Товариства, керівник Київського обласного виборчого штабу Української партії розповів про доцільність прийняття такого закону.

- 31 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори. Нещодавно прийнятий закон надає партійним діячам більше прав бути обраним, тобто цим законом свідомо обмежено право громади вирішувати питання місцевого значення?

- Нинішня редакція Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних та міських голів» суттєво обмежує право громадян бути обраними до місцевих органів влади, але враховуючи те, що вибори проводяться за мажоритарно¬-пропорційною системою, то  для балотування у мажоритарних округах партії будуть змушені шукати людей, які користуються повагою і авторитетом серед місцевих жителів. Ставши депутатами відповідних рад від тієї чи іншої партії і захищаючи інтереси мешканців територіальних громад, ці люди будуть підіймати і авторитет партій.

- Ви пропонуєте новий проект закону про місцеві вибори, чим він відрізняється від діючого і чим не влаштовує?

- Місцеві вибори відрізняються від виборів вищих органів державної влади.

Коли мова йде про вибори Президента і парламенту, то тут партії мають відігравати визначальну роль, оскільки вони є носіями загальнодержавних суспільно–політичних  ідей.

Зусиллями Президента і парламенту створюються закони, які визначають загальний розвиток країни.

Місцеві органи влади нові закони не створюють, вони діють в межах чинних законів. Юрисдикція їх поширюється лише на територію окремих адміністративно-територіальних одиниць, і основне їх завдання – це вирішення питань місцевого значення, забезпечення ефективної роботи комунальних служб на місцевому рівні.

У зв’язку з цим ми пропонуємо і членів партій, і  позапартійних громадян поставити у рівні умови.

Суб’єктами висунення кандидатів на відповідні посади на місцевих виборах мають бути і політичні партії, і збори виборців.

Також ми пропонуємо зберегти інститут самовисунення.

Для обрання міських і сільських голів ми пропонуємо застосовувати двотурову систему виборів у випадку, якщо ніхто із кандидатів на відповідну посаду не набере у першому турі більше 50% голосів виборців.

Двотурова система є більш об’єктивною, оскільки дає можливість    громадянам обрати того кандидата, який користується підтримкою більшості виборців.

- Чи враховували Ви досвід та традиції європейських країн у питаннях місцевого самоврядування?

- Звичайно. Але в першу чергу ми враховували національний досвід. Ми провели обговорення цього проекту закону у 10 регіонах України, де він отримав абсолютну підтримку учасників обговорення.

Слід окремо зазначити, що у обговоренні брали участь як представники влади, так і представники опозиції.

Із досвіду зарубіжних країн нас найбільше зацікавив досвід проведення виборів у Франції і Угорщині, але це питання вже має виходити за рамки організації виборів. Тут мова має йти про реформу місцевого самоврядування і адміністративно–територіального устрою, але ця тема вимагає окремої розмови.

- Ви вважаєте, що необхідно дати право висувати кандидатів не лише партіям, а й зборам виборців, який механізм такого висунення?

- Механізм досить простий. По суті він нічим не відрізняється від того, який використовують політичні партії при висуненні кандидатів.

Наприклад. Мешканці територіальної громади проводять збори виборців і висувають свого кандидата. Для того щоб не було несерйозних кандидатів, можна було б на законодавчому рівні встановити, що для висунення кандидата на посаду сільського голови участь у зборах має взяти не менше 50 чоловік, міського голови - з кількістю мешканців до 100 000 тисяч - 500 чоловік. Тобто у кандидата має бути досить вагома підтримка ще до початку виборчої кампанії, що буде свідчити про серйозність його намірів.

Щодо самовисуванців, то тут можна було б застосовувати грошову заставу і повертати її лише кандидатам, які стали депутатами відповідних рад або сільськими чи міськими головами.

- У Вашому проекті закону передбачається, що кандидат у депутати повинен проживати на території виборчого округу не менше 5 років. Що робити у ситуації, коли громадянин проживає на території, наприклад 2 роки, але зарекомендував себе як добрий господарник, побудував школу, відремонтував дороги тощо?

- 5 років – це не принципово. Цю цифру у проекті закону запропонували для обговорення. Думаю, що для місцевих рад достатньо було б і 1 рік.

Тепер щодо «господарників», які будують школи і ремонтують дороги.

Якщо людина є підприємцем, то їй ніколи займатись публічною політикою. Це речі несумісні.

Якщо підприємець заявляє про те, що він за власний рахунок щось відремонтував і за це його потрібно обрати до місцевих органів влади, то такого підприємця ні в якому разі не можна допускати до влади. Він іде туди лише для того, щоб за рахунок місцевої громади отримати преференції для власного бізнесу.

Інша справа, якщо людина реалізувала себе у бізнесі, і пропонує людям власну програму розвитку міста чи села. Таких підприємців і можна, і треба підтримувати, але, все одно, діяти вони мають не лише шляхами будівництва шкіл чи доріг, тобто шляхом підкупу виборців, а йти до людей і переконувати їх в перспективності своєї програми.

- Нещодавно у Києві ліквідували районні ради. Опитування Центру Разумкова показали, що більшість киян (55,8%) вважають, що районні ради в місті Києві потрібні. Якими будуть наслідки таких реформ?

- Негативними. Районні ради потрібно зберегти, адже вони мають виконувати контрольні функції. Ліквідація районних рад призведе до надмірної концентрації влади в одних руках, що за відсутності відповідного контролю може призвести до цілого ряду зловживань.

- Чи є справедливою норма, коли обидва кандидати набирають однакову кількість голосів, то обраним вважається старший за віком?

- Таких випадків на практиці майже не буде, але логіка цієї пропозиції полягає в тому, що перевага надається  тому кандидатові, який має більший життєвий досвід.

- Законопроект не передбачає мінімальної кількості виборців, які мають взяти участь у голосуванні.  Знову пенсіонери, які, на відміну від молоді, активно ходять на вибори, вирішуватимуть долю країни?

- Кандидати на відповідні посади мають проявити соціальну активність. Тоді більше людей прийде на вибори. Але визначати  мінімальну кількість виборців не потрібно, і це зробити практично неможливо.

Який має бути критерій для визначення мінімальної кількості виборців, які мають взяти участь у голосуванні, для того щоб вибори відбулись? Його немає.

Простіше і результативніше застосувати такий принцип, коли враховуються голоси лише тих виборців, які проголосували «за» або «проти».

Вважається, що це соціально активні виборці, які мають власну позицію. І якщо ми будемо цих людей ставити в залежність від пасивної більшості, то голоси цих людей будуть втрачені.

Тому слід рахувати голоси тих виборців, які взяли участь у голосуванні, а тих, хто не прийшов, вважати такими, що утримались від голосування. Їм байдуже, хто саме обійме ту чи іншу посаду. У зв’язку з цим можна вважати, що вони не проти кандидата, за якого проголосувала відносна більшість виборців.

Кандидатам лише слід порадити більше працювати з молоддю. А молодим людям бажаю віри у те, що вони можуть і повинні змінювати цю країну своїм свідомим вибором.

 

Прес-служба Української партії




Інші новини:
 
Фотогалерея
Хмаринка тегів