Партнери

 
 
Головна » Публікації » Інна Конар: Криза навчила людей не витрачати усе, що заробляють
26-05-2011, 15:29
Інна Конар: Криза навчила людей не витрачати усе, що заробляють

У більшості українців «фінанси співають романси». Чуємо про проблеми бізнесу, бюджету, банків… Власне, на останні часто покладають відповідальність за стан справ у фінансовому секторі країни. Напередодні Дня банківського працівника, експерт цієї галузі, член Закарпатської крайової організації Української партії Інна Конар розповіла про нинішню ситуацію у банківській сфері та оприлюднила прогноз на найближчу перспективу.

- Інно Іванівно, кажуть, що фінансово-економічна криза позаду, але вряди-годи чуємо про злиття чи ліквідацію банків, необхідність державних дотацій деяким працюючим фінустановам. То чи завершилася криза у банківській системі?

- Казати, що фінансово-економічна криза позаду, гадаю, зарано. Занадто нестабільна економіка, великі борги держави по багатьох показниках, слабка промисловість, значний об'єм тіньового сектору, непрогнозованість і постійна зміна правил гри. Ось і перед травневими святами прем’єр-міністр України Микола Азаров відмітив зростання цін на нафтопродукти та продукти харчування (сюди можна добавити і зростання цін на золото), як перші ознаки наближення «другої хвилі» кризи.

Та не все так песимістично. Банки пройшли шоковий тренінг і навчились працювати в умовах кризи та її передумовах. Отож тепер, якщо і відбудеться «друга хвиля», вона буде значно м'якшою і без таких гучних проявів та болісних наслідків.

Загалом ситуація в фінансовому секторі за останній рік покращилась. Банки «почистили» свої активи, сформували резерви, наростили капітали, оптимізували витрати, залучили значну ресурсну базу, централізували свої функції, навчились мобільно підлаштовуватись під ситуацію, швидше реагувати на зміни, оновили кадровий склад.

Чимало фінансових установ, уже почали відновлюватись і, навіть, кредитують. Проте більша частина банків ще мають значний обсяг проблемних активів. Однак, залишилась група банків у яких портфель поганих кредитів дуже великий. Саме такі установи потребують інвесторів, дотацій, можливості продатися. Інакше вони готуватимуться до ліквідації.

- Є інформація, що нині банки акумулювали значні кошти, та вкладати їх нікуди — люди не наважуються брати кредити. Це правда?

- Навпаки, існує значний попит на кредити. Особливо зацікавлений у позиках бізнес. Банки накопичили чимало грошей, мають надлишкову ліквідність і нагальну потребу кредитувати. Але на заваді стоїть дефіцит позичальників, які можуть похвалитись незіпсованою кредитною історією. стабільним фінансовим станом, показати прибутки.

До того ж має місце страх великих кредитів і можливості їх неповернення, у фундаменті якого передвиборні зміни, внесенні до законів України, що обмежують права банків, відносно боржників та судові прецеденти, пов'язанні з оскарженням умов кредитних угод, особливо по валютних позиках.

Наразі, фінустанови, які уже оговтались після кризи, розвинули активну діяльність у дрібному (від 500 грн. до 50 000 грн.) короткостроковому кредитуванні (1-3 роки) населення.

Пропонують різноманітні умови позики — безготівкові, карткові, готівкою, з заставою та без застави, з порукою і без такої. Це є своєрідною панацеєю для банків на тлі слабкої іпотеки та автокредитування.

- Хто із закарпатців, у якій валюті і на що переважно бере кредити?

- Знову популярні споживчі кредити. Населення, внаслідок кризи, має низьку купівельну спроможність і не завжди може сплатити за річ одразу повну її вартість, тому беруть кредити на покупку техніки, взуття, одягу, ремонт, літню відпустку тощо.

Також, ожило кредитування бізнесу. Йдеться про овердрафти, мікрокредити, строкові кредити. Проте посткризові вимоги банків до позичальників стали значно суворішими. Клієнтів, які відповідають їм, замало. У таких підприємствах зацікавлені усі банки, які переманюють клієнтів один у одного, демпінгують ціни.

Кредитування відбувається у національній валюті. І це правильно. До прикладу, в Чехії, де не було валютних кредитів, жодний банк не збанкрутував.

- А депозити зростають? У якій валюті?

- На кінець першого кварталу загалом банківська система мала незначний відтік депозитів – близько 1%. Причиною стали чутки про можливу заборону НБУ дострокового розірвання вкладів. Це було тимчасовим явищем, і на даний момент бачимо зворотні тенденції, навіть незважаючи на періодичне пониження відсоткових ставок. Більше того, якщо раніше попитом користувались короткострокові, гнучкі депозити, то зараз населення, щоб зафіксувати на довший термін відсоток та свій дохід, надає перевагу довгостроковим вкладам на 1-5 років.

Популярні накопичувальні вклади, які можна поповнювати маленькими внесками і таким чином поступово відкласти чималу суму. Криза навчила людей не витрачати усе, що заробляють, жити не одним днем та швидкоплинними спокусами. Доходи населення зменшились, тож люди стали більш розсудливими і заощадливими. Торік переважали депозити в гривнях, що означало зростання довіри до національної валюти. Нинішнього року, у зв'язку з курсовою нестабільністю, користуються попитом валютні та мультивалюні депозити.

- Ваш прогноз на розвиток фінансового сектору країни і нашої області зокрема?

- Судячи з динаміки показників діяльності банків, для фінансового сектору наявні перспективи закінчити рік без ексцесів та з прибутком. Але потрібно не забувати, що робота банків невіддільна від ситуації в країні.

Перспективи ж української економіки на найближче майбутнє досить хиткі. Зовнішня торгівля має від’ємний баланс. Скорочується виробництво, наслідок - слабкий експорт. Із змінами у Податковому кодексі малий бізнес частково припинив свою діяльність, або перейшов «у тінь». Доходи населення особливо не зростають, в той же час дорожчають послуги, продукти, одяг, збільшується фіскальне навантаження, застаріле виробництво, погана інфраструктура, недостатня кількість інвестицій. Завдяки пожвавленню споживчого кредитування зростає імпорт, обганяючи експорт. Відтак пригнічується національна економіка.

Якщо виникнуть якісь несприятливі обставини, гривня може похитнутись. Більше того, потрібно буде віддавати зовнішні борги, які є переважно короткостроковими.

Головна відповідальність зараз лежить на владі, що має впливати і регулювати ринок розумними законними рішеннями і діями в інтересах простих українців.

- Цими днями банківські працівники святкують професійне свято. Що б Ви побажали колегам?

- Оптимізму, наснаги, розважливості, реалізації усіх прагнень та починань. А головне - міцного здоров’я, душевного тепла в домівках, любові близьких.

Розмовляв Петро Поліха




Інші новини:
 
Фотогалерея
Хмаринка тегів